Батьківські збори

Лекція 1. «Рекомендації батькам щодо взаємодії з дитиною»

 • Почнемо з того, що відмовимося розглядати дитину як об'єкт виховання. Дитина — це особистість. Вона має право на любов і повагу до себе — такої, якою вона є. Поводитеия з всю треба дбайливо, щоб вона розвипадася в згоді з самою собою. Для цього потрібно передусім, щоб батьки зробили зупинку в своїй життєвій гонитві за манівцями (грошима, кар'єрою, успіхами) і спробували побачити свою дитину та все прекрасне в ній.

• У дитині приховано безліч можливостей і талантів. Для того щоб ввввляти себе, втілювати свої можливоті життя,  їй потрібні визнання та підтримка близьких. Віра батьків в обдарованість дитини допомагає їй повірити в  себе і виявити здібності.

• Дитинна має бути упевненою в батьківській любові незалежно від своїх сьогоднішніх успіхів і досягнень.

• Формула  істинного батьківського прийняття — це не «люблю, тому, що ти хороший», а «люблю, тому, що ти є, люблю такого, який є».

• Спілкуватися з дитиною необхідно на рівних, не принижуючи її гідності, не підвищуючи голосу, не ставлячи її в залежність від вашого стану чи настрою.

• Виробіть для себе правило не оцінювати негативно особистість дитини, а піддавати критиці тільки неправильно здійснену дію або непродуманий вчинок. Наприклад, замість «Ти дуже жадібний хлопчик» можна сказати «Мені шкода, що ти не поділився із сестрою іграшками».

• У спілкуванні з дитиною бажано використовувати не узагальнення: «Ти вічно кидаєш рюкзак де попало, а ситуативні зауваження: «Сьогодні твій рюкзак лежить не на місці». Постійна мова формує образ — «Я» дитини. Краще в постійній формі оцінювати чесноти її особистості, а в тимчасовій — негативні.

• Не порівнюйте  дитину з іншими дітьми. Більшість дітей хворобливо. діпх хворобвиво ставиться як до негативних порівнянь, так і до схвалення дій інших дітей, сприймаючи те як нелюбов до себе. Краще порівнювати поведінку дитини з поведінкою вчора, акцентуючи увагу на позитивних моментах.

• Намагайтеся частіше ставити дитину в ситуації, коли вона самостійно робить вибір, довіряйте робити те, що вона може зробити сама. Створюйте сприятливі умови для дитини, щоб вона сама могла домогтись успіху. Це привчає дитину до самостійності, формує віру в себе. Якщо ви використали більшість методів впливу на дитину, а її негативна поведінка повторюється, реагуйте на це нейтрально та неемоційно, уникайте конфлікту з дитиною. Необхідно пам'ятати, що нерідко дитина свідомо припускається поганих вчинків з єдиною метою — домогтись уваги дорослої людини. У цій ситуації дайте відчути, що більш ефективний спосіб привернути до себе вашу увагу — це добре поводитись.

• Зверніть увагу на те, які норми і цінності ви передаєте дитині своєю поведінкою, який приклад ставлення до людей, до життя ви їй показуєте.

Який спосіб взаємодії з дитиною ви оберете — справа вашого смаку, характеру, освіти, але головне — питайте себе частіше: «Якою я хочу бачити свою дитину в майбутньому? Що я можу зробити для того, щоб вона росла в гармонії з собою?»

Шляхи досягнення мети можуть бути різними, але в результаті процесу взаємоспілкуваиня з батьками кожній дитині необхідно отримати самостійність і свободу думки, набути любов до світу і бажання його пізнавати.

Лекція2. «Стилі батьківського виховання»

(За Маккобі і Мартін (Makkobi, Martin, 1983)

Стиль батьківської поведінки       

Рівень контролю і теплоти

Характеристика дій батьків

 Авторитетний – спосіб дій батьків, який відрізняється твердим контролем за дітьми;

водночас батьки заохочують спілкування та обговорення в сімейному колі правил поведінки, встановлених для дитини. 

Високий рівень контролю.

Теплі стосунки.       

1. Визнають і заохочують автономію своїх дітей.

2. Відкриті для спілкування та обговорення з дітьми встановлених правил поведінки; допускають зміни своїх вимог у розумних межах.

3. Діти чудово адаптовані: впевнені у собі, вони добре вчаться в школі й наділені високою самооцінкою.

Авторитарний – спосіб дій батьків, який відрізняється підкоренням своєї поведінки жорстким правилам і нав`язуванням цих правил дітям, а також відлученням дітей від процесу прийняття рішень.

           

Високий рівень контролю.

Холодні стосунки.  

1. Віддають накази і чекають, що вони будуть чітко виконані.

2. Закриті для постійного спілкування з дітьми; встановлюють жорсткі вимоги і правила, не допускають їх обговорення, дозволяють дітям лише незначною мірою бути незалежними від них.

3. Їхні діти, як правило, замкнуті, боязливі, дратівливі: дівчатка переважно залишаються пасивними і залежними протягом підліткового та юнацького віку; хлопчики можуть стати агресивними.

Ліберальний – спосіб дій батьків, який відрізняється майже абсолютною відсутністю контролю за дітьми за добрих, теплих стосунків із ними.           

Низький рівень контролю.

Теплі стосунки.       

1. Слабко чи зовсім не регламентують поведінку дітей; безумовна батьківська любов.

2. Відкриті для спілкування з дітьми, однак комунікація переважно спрямована від дитини до батьків; батьки не встановлюють якихось обмежень.

3. Діти схильні до непокори та агресивності; при сторонніх поводяться неадекватно й імпульсивно, невимогливі до себе; в окремих випадках діти стають активними, рішучими, творчими людьми.

Індиферентний – спосіб дій батьків, характерний відсутністю інтересу до виконання батьківських обов`язків.    

Низький рівень контролю.

Холодні стосунки.  

1. Не встановлюють для дітей жодних обмежень; байдужі до власних дітей.

2. Закриті для спілкування; через свої проблеми в них не залишається часу для виховання дітей.

3. Якщо байдужість батьків поєднана з ворожістю, дитина дає волю своїм найбільш руйнівним імпульсам і схильна до деліквентної ( узалежненої) поведінки.

Лекція3.Інтелектуальний розвиток підлітків

У період «гормонального вибуху» зміна перетерплює і інтелектуальна сфера дитини. Вік 11-13 років, коли інтелектуальний розвиток здійснюється найбільш прогресивно. Дитина в цей час вже має абстрактне і образне мислення, однак, незважаючи на вміння класифікувати явища дійсності, аналізувати їх за принципами аналогії, він ще не здатний.

Підлітки цього віку «страждають» поверхневим знанням всього. Змінити ситуацію докорінно можливо, даючи посильну інтелектуальне навантаження. Це стосується як шкільних занять, так і позашкільній діяльності. Батькам потрібно займати дитини в позаурочний час відвідуванням гуртків, секцій тощо, що дозволить забезпечити його профілактику асоціальної поведінки.


Підліток і IT-технології

Підлітковий вік, як ми вже зазначили, характеризується зовнішніми та внутрішніми змінами особистості дитини. Найважливішим фактором, що впливає на вектор розвитку, є сім’я.

Виховання підлітків має відбуватися з урахуванням особливостей вікового періоду, з розумінням їх природної допитливості, з бажанням розширювати коло спілкування.

Найбільш доступним засобом задоволення пізнавальних, комунікативних потреб для підлітків сьогодні є комп’ютер (планшет, смартфон тощо). Однак батькам не варто віддалятися від дітей у цьому віці. Результатом такого віддалення стане пошук співрозмовників в Інтернеті. Тут слід бути дуже уважними, контролювати коло спілкування дитини, обмежувати терміни активного користування гаджетами, приділяти увагу, вислуховувати проблеми і за допомогою рад коригувати поведінку дитини. Довірчість відносин на цьому етапі стане запорукою успішної соціалізації підлітка в подальшому.


Самопідготовка – засіб успішної самореалізації

З урахуванням нестабільності цього періоду дорослішання дітей результати їх навчальної діяльності теж зигзагообразны.

У 6 класі учні мають справу не з одним педагогом, як в молодшій школі. Вони стикаються з вчителями-предметниками. У зв’язку з цим їх здатність до навчання багато в чому залежить від взаємин з кожним з педагогів, від професійних якостей учителя, який викладає свій предмет, оволодіти увагою учнів.

Формування самостійності мислення в цей період тільки починається. Одним з напрямків розвитку інтелектуальної діяльності у цьому віці є розвиток мовлення. Вона дозволяє формулювати поняття і здійснювати з ними розумові операції. Таким чином, формується образне мислення – основа дивергентного сприйняття світу, що виявляється у варіативності відповідей на одне і те ж питання.

Творче мислення дозволяє виявляти ініціативу, що позитивно відображається на результатах пізнавальної діяльності та готує учня до самостійного пошуку істини. Незамінним помічником у становленні самостійного пошукового інтересу підлітка буде читання, яке також вплине на підвищення рівня мовленнєвої діяльності.


Самостійність освоєння знань – результат навчальної діяльності, який дозволить учневі в подальшому приймати власні нестандартні рішення.